Головне меню
Кафедри ФТМЛ
Система менеджменту якості факультету транспорту, менеджменту і логістики
На факультеті транспорту, менеджменту і логістики заплановані наступні організаційні заходи щодо системи менеджменту якості:
– розробка, планування та впровадження організаційних заходів співпраці з співробітниками підрозділу з метою поліпшення та забезпечення результативності Системи менеджменту якості (СМЯ);
– інформування співробітників підрозділу щодо місії, політики та цілей в сфері якості Національного авіаційного університету (НАУ), а також контроль за їх виконанням;
– доведення результатів проведення внутрішнього аудиту до співробітників підрозділу;
– розробка пропозиції та впровадження коригувальних дій щодо недоліків, виявлених під час проведення внутрішнього аудиту;
– збір, систематизація та аналіз результатів впровадження заходів щодо поліпшення якості СМЯ підрозділу, з урахуванням зауважень, отриманих в ході перевірок;
– організація самооцінки функціонування підрозділу;
– організація та проведення зборів відповідальних з якості кафедр.
Організація системи менеджменту якості в НАУ
Відповідно до Закону України «Про освіту», Закону України «Про вищу освіту», Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність», ДСТУ ISO 9000:2015, ДСТУ ISO 9001:2015 та додатковим джерелам інформації:
Аудит ‒ систематичний, незалежний і задокументований процес отримання об’єктивних доказів та їх об’єктивного оцінювання, щоб визначити ступінь дотримання критеріїв аудиту
Середовище організації ‒ сукупність внутрішніх і зовнішніх чинників, які можуть мати вплив на підхід організації до розроблення та досягнення своїх цілей.
Запровадження системуи управління якістю ‒ процес (наслідок процесу) розроблення, документування, уведення в дію, підтримування та постійного поліпшування системи управління якістю.
Якість вищої освіти ‒ відповідність результатів навчання вимогам, встановленим законодавством, відповідним стандартам вищої освіти та/або договором про надання освітніх послуг.
Поліпшування ‒ дія щодо підвищування дієвості.
Постійне поліпшування ‒ повторювана дія щодо підвищування дієвості.
Управління ‒ скоординовані дії щодо спрямовування та контролювання діяльності організації.
Планування якості ‒ складова частина управління якістю, зосереджена на встановленні цілей у сфері якості та на визначенні операційних процесів і відповідних ресурсів, необхідних для досягнення цілей у сфері якості.
Забезпечення якості ‒ кладова частина управління якістю, зосереджена на створюванні впевненості в тому, що вимоги щодо якості буде виконано.
Контролювання якості ‒ складова частина управління якістю, зосереджена на виконуванні вимог щодо якості.
Поліпшення якості ‒ складова частина управління якістю, зосереджена на збільшуванні здатності виконувати вимоги щодо якості.
Процес – сукупність взаємопов’язаних або взаємодійних робіт, що використовують входи для створення запланованого результату.
Проектування ‒ унікальний процес (наслідок процесу), який складається із сукупності скоординованих і контрольованих дій з датами початку та закінчення, що його виконують задля досягнення цілі, яка відповідає конкретним вимогам, і який має обмеження щодо строку, вартості та ресурсів.
Набування (набуття) компетентності ‒ процес (наслідок процесу) досягнення компетентності.
Невідповідність ‒ невиконання вимоги.
Нормативний документ ‒ документ, який установлює правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їх результатів.
Методика; процедура ‒ установлений спосіб виконання роботи чи процесу.
Система – сукупність взаємопов’язаних або взаємодійних елементів організації для формування політик, установлення цілей і процесів, щоб досягати ці цілі.
Політика у сфері якості ‒ політика пов’язана з якістю. ( Політика у сфері якості — зазвичай це невід’ємна частина загальної політики організації, може бути узгоджена з баченням та місією організації та слугує структурною основою для встановлення цілей у сфері якості. Принципи управління якістю, викладені в стандарті ISO 9000:2015, можуть слугувати підґрунтям для встановлення політики у сфері якості).
Рівень якості ‒ категорія чи розряд, надані різним вимогам щодо об’єкта, які мають те саме функційне застосування.
Якість освіти ‒ відповідність результатів навчання вимогам, встановленим законодавством, відповідним стандартом освіти та/або договором про надання освітніх послуг.
Якість освітньої діяльності ‒ рівень організації, забезпечення та реалізації освітнього процесу, що забезпечує здобуття особами якісної освіти та відповідає вимогам, встановленим законодавством та/або договором про надання освітніх послуг.
Вимога ‒ сформульовані потреба чи очікування, загальнозрозумілі чи обов’язкові.
Вимога щодо якості ‒ вимога, пов’язана з якістю.
Ціль – результат, який має бути досягнено.
Ціль у сфері якості ‒ ціль, пов’язана з якістю. Організація повинна встановити цілі у сфері якості для відповідних підрозділів, рівнів і процесів, необхідних для системи управління якістю.
Потрібно, щоб цілі у сфері якості:
– були узгоджені з політикою у сфері якості;
– були вимірними;
– ураховували застосовні вимоги;
– були доречними з погляду відповідності продукції та послуг та підвищення задоволеності замовників;
– були охоплені моніторингом;
– були доведені до відома;
– були актуалізовані, як належить.
Організація повинна підтримувати в актуальному стані задокументовану інформацію щодо цілей у сфері якості.
Плануючи те, як досягти своїх цілей у сфері якості, організація повинна визначити:
– що потрібно зробити;
– які ресурси будуть потрібні;
– хто буде відповідальним;
– коли це буде завершено;
– як оцінюватимуть результати.
Якщо організація визначає потребу в змінах до системи управління якістю, зміни потрібно реалізовувати у запланований спосіб, jрганізація повинна розглянути$
– призначеність змін та їхні можливі наслідки;
– цілісність системи управління якістю;
– наявність ресурсів;
– розподіл або перерозподіл обов’язків і повноважень.
Успіх організації ‒ досягнення цілей організації.
Результативність ‒ ступінь реалізації запланованої діяльності та досягнення запланованих результатів.
Ефективність ‒ співвідношення поміж досягнутим результатом і використаними ресурсами.
Ризик ‒ вплив невизначеності. (Вплив ‒ це відхилення від того, що очікується. Воно може бути позитивним і / або негативним, і може сприяти реалізації можливостей та усунення загроз, або наслідком якого є виникнення можливостей і загроз. Цілі можуть мати різні аспекти і категорії і можуть застосовуватися на різних рівнях. Ризик зазвичай визначається в термінах джерел ризику потенційних подій, наслідків цих подій і їх ймовірності.
Менеджмент ризику, ризик-менеджмент ‒ скоординовані дії з управління організацією з урахуванням ризику.
Джерело ризику ‒ елемент, який окремо або в поєднанні з іншими може призводити до виникнення ризику.
Подія ‒ виникнення або зміна ряду певних обставин. (Подія може мати одне або кілька походжень і може мати кілька причин і кілька наслідків. Подія також може полягати в тому, що не відбувається щось очікуване або відбувається щось непередбачене. Подія може бути джерелом ризику.
Наслідок ‒ результат події що впливає на цілі. (Наслідок може бути певним або невизначеним і мати позитивне або негативне вплив на цілі. ISO 31000: 2018 (E). Наслідки можуть бути виражені якісно або кількісно. Будь-які наслідки можуть загострюватися в силу ефекту каскаду і кумулятивних ефектів.)
Імовірність, можливість ‒ шанс того, що щось може статися. (У термінології ризик-менеджменту (3.2) термін «ймовірність» або «можливість» означає шанс того, що
щось може статися, незалежно від того, чи встановлено це, виміряна або визначено об’єктивно або суб’єктивно, якісно або кількісно, і описується чи за допомогою загальних понять або математично (наприклад, як ймовірність або частота за даний період часу).
Контроль ризику ‒ міра, яка стримує і / або модифікує (змінює) ризик. (Контроль ризику може включати будь-який процес, політику, методику, практику або інші умови та / або дії, що стримують і / або модифікують (змінюють) ризик (але не обмежується перерахованим, Контроль ризику може не завжди приводити до бажаного або очікуваного ефекту).
Посадова інструкція ‒ документ, що визначає вимоги до кваліфікації, обов’язки, права та відповідальність працівника, призначеного на посаду.
Процедура (документ) ‒ встановлений спосіб здійснення діяльності або процесу.
Періодична перевірка документа ‒ розгляд нормативного документа з метою з’ясування його адекватності.
Перегляд документа ‒ внесення усіх необхідних змін у зміст та оформлення нормативного документа. Результати перегляду подаються виданням бюлетеня змін або публікацією нової версії нормативного документа.
Положення про підрозділ ‒ документ, що визначає статус підрозділу, сферу його діяльності, задачі та функції підрозділу, порядок призначення керівника підрозділу та його відповідальність і повноваження.