Головне меню

Кафедри ФТМЛ

Система менеджменту якості факультету транспорту, менеджменту і логістики

На факультеті транспорту, менеджменту і логістики заплановані наступні організаційні заходи щодо системи менеджменту якості:

– розробка, планування та впровадження організаційних заходів співпраці з співробітниками підрозділу з метою поліпшення та забезпечення  результативності Системи менеджменту якості (СМЯ);

– інформування співробітників підрозділу  щодо місії, політики та цілей в сфері якості Національного авіаційного університету (НАУ), а також контроль за їх виконанням;

– доведення результатів проведення внутрішнього аудиту до співробітників підрозділу;

– розробка пропозиції та впровадження коригувальних дій щодо недоліків,  виявлених під час проведення внутрішнього аудиту;

– збір, систематизація та аналіз результатів впровадження заходів щодо поліпшення якості СМЯ підрозділу, з урахуванням зауважень, отриманих в ході перевірок;

– організація самооцінки функціонування підрозділу;

– організація та проведення зборів відповідальних з якості кафедр. 

Організація системи менеджменту якості в НАУ

Відповідно до  Закону  України «Про освіту»,  Закону України «Про вищу освіту», Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність»,  ДСТУ ISO 9000:2015, ДСТУ ISO 9001:2015 та додатковим джерелам інформації:

 

Аудит ‒ систематичний, незалежний і задокументований процес отримання об’єктивних доказів та їх об’єктивного оцінювання, щоб визначити ступінь дотримання критеріїв аудиту

Середовище організації ‒ сукупність внутрішніх і зовнішніх чинників, які можуть мати вплив на підхід організації до розроблення та досягнення своїх цілей. 

Запровадження системуи управління якістю ‒ процес (наслідок процесу) розроблення, документування, уведення в дію, підтримування та постійного поліпшування системи управління якістю.

Якість вищої освіти ‒ відповідність результатів навчання вимогам, встановленим законодавством, відповідним стандартам вищої освіти та/або договором про надання освітніх послуг.

Поліпшування ‒ дія щодо підвищування дієвості.

Постійне поліпшування ‒ повторювана дія щодо підвищування дієвості.

Управління ‒ скоординовані дії щодо спрямовування та контролювання діяльності організації. 

Планування якості ‒  складова частина управління якістю, зосереджена на встановленні цілей у сфері якості  та на визначенні операційних процесів і відповідних ресурсів, необхідних для досягнення цілей у сфері якості.

Забезпечення якості ‒ кладова частина управління якістю, зосереджена на створюванні впевненості в тому, що вимоги щодо якості  буде виконано.

Контролювання якості ‒ складова частина управління якістю, зосереджена на виконуванні вимог щодо якості.

Поліпшення якості ‒ складова частина управління якістю, зосереджена на збільшуванні здатності виконувати вимоги щодо якості.

Процес – сукупність взаємопов’язаних або взаємодійних робіт, що використовують входи для створення запланованого результату.

Проектування ‒ унікальний процес (наслідок процесу),  який складається із сукупності скоординованих і контрольованих дій з датами початку та закінчення, що його виконують задля досягнення цілі, яка відповідає конкретним вимогам, і який має обмеження щодо строку, вартості та ресурсів.

Набування (набуття) компетентності ‒ процес (наслідок процесу) досягнення компетентності.

Невідповідність ‒ невиконання  вимоги.

Нормативний документ ‒ документ, який установлює правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їх результатів.

Методика; процедура ‒ установлений спосіб виконання роботи чи процесу.

Система – сукупність взаємопов’язаних або взаємодійних елементів організації  для формування політик, установлення цілей  і процесів, щоб досягати ці цілі.

Політика у сфері якості ‒ політика  пов’язана з якістю. ( Політика у сфері якості — зазвичай це невід’ємна частина загальної політики організації, може бути узгоджена з баченням  та місією   організації та слугує структурною основою для встановлення цілей у сфері якості.  Принципи управління якістю, викладені в стандарті ISO 9000:2015, можуть слугувати підґрунтям для встановлення політики у сфері якості).

Рівень якості ‒ категорія чи розряд, надані різним вимогам щодо об’єкта, які мають те саме функційне застосування.

Якість освіти ‒ відповідність результатів навчання вимогам, встановленим законодавством, відповідним стандартом освіти та/або договором про надання освітніх послуг.

Якість освітньої діяльності ‒ рівень організації, забезпечення та реалізації освітнього процесу, що забезпечує здобуття особами якісної освіти та відповідає вимогам, встановленим законодавством та/або договором про надання освітніх послуг.

Вимога ‒ сформульовані потреба чи очікування, загальнозрозумілі чи обов’язкові.

Вимога щодо якості ‒ вимога, пов’язана з якістю.

Ціль – результат, який має бути досягнено.

Ціль у сфері якості ‒ ціль, пов’язана з якістю. Організація повинна встановити цілі у сфері якості для відповідних підрозділів, рівнів і процесів, необхідних для системи управління якістю.


Потрібно, щоб цілі у сфері якості:

 – були узгоджені з політикою у сфері якості;

 – були вимірними;

 – ураховували застосовні вимоги;

 – були доречними з погляду відповідності продукції та послуг та підвищення задоволеності замовників;

 – були охоплені моніторингом;

 – були доведені до відома;

 – були актуалізовані, як належить.


Організація повинна підтримувати в актуальному стані задокументовану інформацію щодо цілей   у сфері якості.

Плануючи те, як досягти своїх цілей у сфері якості, організація повинна визначити:

 – що потрібно зробити;

 – які ресурси будуть потрібні;

 – хто буде відповідальним;

 – коли це буде завершено;

 –  як оцінюватимуть результати.

Якщо організація визначає потребу в змінах до системи управління якістю, зміни потрібно реалізовувати у запланований спосіб, jрганізація повинна розглянути$

 – призначеність змін та їхні можливі наслідки;

 – цілісність системи управління якістю;

 – наявність ресурсів;

 – розподіл або перерозподіл обов’язків і повноважень. 

Успіх організації ‒ досягнення цілей організації.

Результативність ‒ ступінь реалізації запланованої діяльності та досягнення запланованих результатів.

Ефективність ‒ співвідношення поміж досягнутим результатом і використаними ресурсами.

Ризик ‒ вплив невизначеності. (Вплив ‒ це відхилення від того, що очікується. Воно може бути позитивним і / або негативним, і може сприяти реалізації можливостей та усунення загроз, або наслідком якого є виникнення можливостей і загроз. Цілі можуть мати різні аспекти і категорії і можуть застосовуватися на різних рівнях. Ризик зазвичай визначається в термінах джерел ризику потенційних подій, наслідків цих подій і їх ймовірності.

Менеджмент ризику, ризик-менеджмент ‒ скоординовані дії з управління організацією з урахуванням ризику.

Джерело ризику ‒  елемент, який окремо або в поєднанні з іншими може призводити до виникнення ризику. 

Подія ‒ виникнення або зміна ряду певних обставин. (Подія може мати одне або кілька походжень і може мати кілька причин і кілька наслідків.  Подія також може полягати в тому, що не відбувається щось очікуване або відбувається щось непередбачене.  Подія може бути джерелом ризику.

Наслідок ‒ результат події  що впливає на цілі.   (Наслідок може бути певним або невизначеним і мати позитивне або негативне вплив на цілі. ISO 31000: 2018 (E).  Наслідки можуть бути виражені якісно або кількісно. Будь-які наслідки можуть загострюватися в силу ефекту каскаду і кумулятивних ефектів.)

Імовірність, можливість ‒ шанс того, що щось може статися.  (У термінології ризик-менеджменту (3.2) термін «ймовірність» або «можливість» означає шанс того, що

щось може статися, незалежно від того, чи встановлено це, виміряна або визначено об’єктивно або суб’єктивно, якісно або кількісно, і описується чи за допомогою загальних понять або математично (наприклад, як ймовірність або частота за даний період часу).

Контроль ризику ‒ міра, яка стримує і / або модифікує (змінює) ризик. (Контроль ризику може включати будь-який процес, політику, методику, практику або інші умови та / або дії, що стримують і / або модифікують (змінюють) ризик (але не обмежується перерахованим, Контроль ризику може не завжди приводити до бажаного або очікуваного ефекту).

Посадова інструкція ‒ документ, що визначає вимоги до кваліфікації, обов’язки, права та відповідальність працівника, призначеного на посаду.

Процедура (документ) ‒ встановлений спосіб здійснення діяльності або процесу.

Періодична перевірка документа ‒ розгляд нормативного документа з метою з’ясування його адекватності.

Перегляд документа ‒ внесення усіх необхідних змін у зміст та оформлення нормативного документа. Результати перегляду подаються виданням бюлетеня змін або публікацією нової версії нормативного документа.

Положення про підрозділ ‒ документ, що визначає статус підрозділу, сферу його діяльності, задачі та функції підрозділу, порядок призначення керівника підрозділу та його відповідальність і повноваження.